Словник української мови в 11 томах

двохсотріччя

ДВОХСОТРІ́ЧЧЯ, я, ч. Період, час, що дорівнює двомстам рокам;

// Двохсота річниця чого-небудь, що відбулося або почалося двісті років тому.

Про «Арсенал» важко думати як про підприємство старе. Своє двохсотріччя він зустрів у розквіті молодості його людей, його техніки (Ком. Укр., 7, 1968, 40).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. двохсотріччя — двохсотрі́ччя іменник середнього роду 200-рі́ччя  Орфографічний словник української мови
  2. двохсотріччя — -я, ч. Період, час, що дорівнює двомстам рокам. || Двохсота річниця чого-небудь, що відбулося або почалося двісті років тому.  Великий тлумачний словник сучасної мови