двохсотріччя
ДВОХСОТРІ́ЧЧЯ, я, ч. Період, час, що дорівнює двомстам рокам;
// Двохсота річниця чого-небудь, що відбулося або почалося двісті років тому.
Про «Арсенал» важко думати як про підприємство старе. Своє двохсотріччя він зустрів у розквіті молодості його людей, його техніки (Ком. Укр., 7, 1968, 40).
Словник української мови (СУМ-11)