двірняк

двірня́к

-а, ч., іст.

Той, хто обслуговує панський двір і живе при ньому.

Значення в інших словниках

1. двірняк — двірня́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. двірняк — Двірняк, -ка м. Дворовый человѣкъ. Мнж. 60.  Словник української мови Грінченка