дебеліти

дебелі́ти

-ію, -ієш, недок., розм.

1》 Ставати нерухомим; дубіти.

2》 Ставати твердим, тужавим; шкарубнути.

Значення в інших словниках

1. дебеліти — Непорушно стояти або лежати; холонути (Ів.Фр.) [I] дебелі́ти: лежать или стоять неподвижно, застыть [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. дебеліти — дебелі́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. дебеліти — ШЕ́РХНУТИ (ставати шорстким), ШЕРША́ВІТИ, ШКАРУ́БНУТИ, ДЕБЕЛІ́ТИ розм.; ПРИШЕРХА́ТИ (трохи, з поверхні). Від спеки скручувалось прив'яле листя на деревах, шерхла земля (Л. Дмитерко); Шкарубне сорочка від солі (М.  Словник синонімів української мови
4. дебеліти — ДЕБЕЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. 1. Ставати нерухомим; дубіти. Що від людей за роботу дістанемо, тим і заносимося, а не раз, то й голодом дебеліємо (Фр., І, 1955, 370). 2. Ставати твердим, тужавим; шкарубнути. Кругом куреня не видно нікого, тілько..  Словник української мови в 11 томах
5. дебеліти — Дебеліти, -лію, -лієш гл. Дѣлаться дебелымъ, толстѣть.  Словник української мови Грінченка