дедал

деда́л

-а, ч.

У давньогрецькій міфології – скульптор і будівничий, який спорудив критському цареві Міносу лабіринт.

Значення в інших словниках

1. дедал — деда́л (грец. Δαίδαλος) у давньогрецькій міфології скульптор і будівничий, який нібито, спорудив крітському цареві Міносу лабіринт.  Словник іншомовних слів Мельничука
2. Дедал — У грец. міфології афінський архітектор і винахідник; вигнаний з країни за вбивство, жив на Криті, де збудував цареві Міносові лабіринт для Мінотавра; був ув'язнений, утік з острова разом із сином Ікаром на крилах власної конструкції; після загибелі сина подався на Сицилію.  Універсальний словник-енциклопедія
3. дедал — (грец. — вмілий) Найдавніша архаїчна статуя у Греції, де зберігалась форма стовпа, низ якого почав оброблятися у вигляді ніг, верх — голови, а руки нагадували перекладини. При сприйнятті Д. залишала панувати фронтальність композиції. Послужила основою для формування герми.  Архітектура і монументальне мистецтво