дедал

деда́л

-а, ч.

У давньогрецькій міфології – скульптор і будівничий, який спорудив критському цареві Міносу лабіринт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дедал — деда́л (грец. Δαίδαλος) у давньогрецькій міфології скульптор і будівничий, який нібито, спорудив крітському цареві Міносу лабіринт. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. Дедал — У грец. міфології афінський архітектор і винахідник; вигнаний з країни за вбивство, жив на Криті, де збудував цареві Міносові лабіринт для Мінотавра; був ув'язнений, утік з острова разом із сином Ікаром на крилах власної конструкції; після загибелі сина подався на Сицилію. Універсальний словник-енциклопедія
  3. дедал — (грец. — вмілий) Найдавніша архаїчна статуя у Греції, де зберігалась форма стовпа, низ якого почав оброблятися у вигляді ніг, верх — голови, а руки нагадували перекладини. При сприйнятті Д. залишала панувати фронтальність композиції. Послужила основою для формування герми. Архітектура і монументальне мистецтво