дедал

(грец. — вмілий)

Найдавніша архаїчна статуя у Греції, де зберігалась форма стовпа, низ якого почав оброблятися у вигляді ніг, верх — голови, а руки нагадували перекладини. При сприйнятті Д. залишала панувати фронтальність композиції. Послужила основою для формування герми.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дедал — -а, ч. У давньогрецькій міфології – скульптор і будівничий, який спорудив критському цареві Міносу лабіринт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дедал — деда́л (грец. Δαίδαλος) у давньогрецькій міфології скульптор і будівничий, який нібито, спорудив крітському цареві Міносу лабіринт. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Дедал — У грец. міфології афінський архітектор і винахідник; вигнаний з країни за вбивство, жив на Криті, де збудував цареві Міносові лабіринт для Мінотавра; був ув'язнений, утік з острова разом із сином Ікаром на крилах власної конструкції; після загибелі сина подався на Сицилію. Універсальний словник-енциклопедія