декалін

декалі́н

-у, ч., хім.

Продукт повного гідрування нафталіну, що використовується як додаток до моторних палив.

Значення в інших словниках

1. декалін — декалі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. декалін — ДЕКАЛІ́Н, у, ч., хім. Безбарвна рідина зі слабким запахом, яку застосовують як розчинник жирів, смоли, гуми. Декалін не розчиняється у воді, обмежено розчинний в оцтовій кислоті, метиловому та етиловому спиртах, поєднується з ефіром і хлороформом (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. декалін — декалі́н [від дека... і (нафта)лін] органічна сполука, безбарвна пахуча рідина. Застосовують як розчинник багатьох органічних сполук і полімерів.  Словник іншомовних слів Мельничука