декремент

декреме́нт

-у, ч.

1》 Від'ємне прирощення величини, на яку автоматично зменшується за певних умов інша величина.

2》 Кількісна характеристика ослаблення згасаючих коливань.

Значення в інших словниках

1. декремент — декреме́нт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. декремент — ДЕКРЕМЕ́НТ, у, ч. 1. фізл. Послаблення нервового збудження в процесі його поширення вздовж нервового або м'язового волокна в організмі тварин. Поширення збудження в безмієлінових волокнах іде з декрементом.  Словник української мови у 20 томах
3. декремент — декреме́нт (від лат. decrementum – зменшення) кількісна характеристика ослаблення згасаючих коливань.  Словник іншомовних слів Мельничука