декретувати

декретува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

Установлювати що-небудь декретом; узаконювати.

Значення в інших словниках

1. декретувати — декретува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. декретувати — див. приказувати, веліти  Словник чужослів Павло Штепа
3. декретувати — декретува́ти узаконити щось, оголосити або надати силу чомусь виданням декрету.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. декретувати — УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
5. декретувати — Декретува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. декретувати — ДЕКРЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Установлювати що-небудь декретом; узаконювати. Свої симпатії і антипатії Ленін ніколи не нав’язував іншим, а тим більше не намагався їх декретувати, перетворити на обов’язкові для всіх (Рад.  Словник української мови в 11 томах