Значення в інших словниках
-
декретувати —
декретува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
декретувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. Установлювати що-небудь декретом; узаконювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
декретувати —
декретува́ти узаконити щось, оголосити або надати силу чомусь виданням декрету.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
декретувати —
УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. — Док.
Словник синонімів української мови
-
декретувати —
Декретува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
декретувати —
ДЕКРЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Установлювати що-небудь декретом; узаконювати. Свої симпатії і антипатії Ленін ніколи не нав’язував іншим, а тим більше не намагався їх декретувати, перетворити на обов’язкові для всіх (Рад.
Словник української мови в 11 томах