декретувати

Значення в інших словниках

1. декретувати — декретува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. декретувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Установлювати що-небудь декретом; узаконювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. декретувати — декретува́ти узаконити щось, оголосити або надати силу чомусь виданням декрету. Словник іншомовних слів Мельничука
4. декретувати — УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
5. декретувати — Декретува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. декретувати — ДЕКРЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Установлювати що-небудь декретом; узаконювати. Свої симпатії і антипатії Ленін ніколи не нав’язував іншим, а тим більше не намагався їх декретувати, перетворити на обов’язкові для всіх (Рад. Словник української мови в 11 томах