1. Словник іншомовних слів Мельничука

декретувати

декретува́ти

узаконити щось, оголосити або надати силу чомусь виданням декрету.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декретувати — декретува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. декретувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Установлювати що-небудь декретом; узаконювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декретувати — див. приказувати, веліти Словник чужослів Павло Штепа
  4. декретувати — УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ) (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  5. декретувати — Декретува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. декретувати — ДЕКРЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Установлювати що-небудь декретом; узаконювати. Свої симпатії і антипатії Ленін ніколи не нав’язував іншим, а тим більше не намагався їх декретувати, перетворити на обов’язкові для всіх (Рад. Словник української мови в 11 томах