делегування

делегува́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. делегувати.

2》 Передача функцій, повноважень на певний час із збереженням у делегуючого суб'єкта права повернути їх до власного виконання.

Делегування кредиту — передача власником кредиту повноважень іншій особі щодо використання частини цього кредиту.

Значення в інших словниках

1. делегування — делегува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. делегування — (англ. delegating) передача підлеглим частини власних повноважень, можливість як приймати рішення, так і діяти.  Економічний словник
3. делегування — ДЕЛЕГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. делегува́ти. Делегування в Полтаву Юхима Кудрі, пригода з Собченком, з чотирма куркуленками, з писарем — як на долоні домальовували Данилові небезпечну картину (Ле, Ю. Кудря, 1956, 44).  Словник української мови в 11 томах