1. Великий тлумачний словник сучасної мови

делегування

делегува́ння

-я, с.

1》 Дія за знач. делегувати.

2》 Передача функцій, повноважень на певний час із збереженням у делегуючого суб'єкта права повернути їх до власного виконання.

Делегування кредиту — передача власником кредиту повноважень іншій особі щодо використання частини цього кредиту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. делегування — делегува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. делегування — (англ. delegating) передача підлеглим частини власних повноважень, можливість як приймати рішення, так і діяти. Економічний словник
  3. делегування — ДЕЛЕГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. делегува́ти. Делегування в Полтаву Юхима Кудрі, пригода з Собченком, з чотирма куркуленками, з писарем — як на долоні домальовували Данилові небезпечну картину (Ле, Ю. Кудря, 1956, 44). Словник української мови в 11 томах