делегування
ДЕЛЕГУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. делегува́ти.
Делегування в Полтаву Юхима Кудрі, пригода з Собченком, з чотирма куркуленками, з писарем — як на долоні домальовували Данилові небезпечну картину (Ле, Ю. Кудря, 1956, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- делегування — делегува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- делегування — -я, с. 1》 Дія за знач. делегувати. 2》 Передача функцій, повноважень на певний час із збереженням у делегуючого суб'єкта права повернути їх до власного виконання. Делегування кредиту — передача власником кредиту повноважень іншій особі щодо використання частини цього кредиту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- делегування — (англ. delegating) передача підлеглим частини власних повноважень, можливість як приймати рішення, так і діяти. Економічний словник