делегований

ДЕЛЕГО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. теп. ч. до делегува́ти.

2. у знач. ім. делего́ваний, ного, ч. Те саме, що делега́т.

До числа делегованих партійні організації включили не тільки кращих працівників, а й завзятих скептиків, які звикли галасувати про неможливість наздогнати передовиків (Рад. Укр., 4.IX 1958, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. делегований — делего́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. делегований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. теп. ч. до делегувати. Делеговане законодавство — видані урядом за уповноваженням парламенту нормативні акти, які фактично володіють силою закону. Великий тлумачний словник сучасної мови