деметра

деме́тра

-и, ж.

У давньогрецькій міфології – спочатку богиня родючості й хліборобства, згодом і покровителька шлюбу та родинного життя.

Значення в інших словниках

1. Деметра — Деме́тра іменник жіночого роду, істота з грецької міфології  Орфографічний словник української мови
2. деметра — деме́тра (грец. Δήμητρα) у давньогрецькій міфології спочатку богиня родючості й хліборобства, згодом і покровителька шлюбу та родинного життя. У римлян Д. ототожнювали з Церерою.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. Деметра — У грец. міфології богиня землеробства й плодючості; дочка Кроноса і Реї, мати Персефони (Кори); в рим. міфології — Церера.  Універсальний словник-енциклопедія