Великий тлумачний словник сучасної мови

денервування

денервува́ння

-я, с., зах.

Стан за знач. денервувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. денервування — денервува́ння іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. денервування — ДЕНЕРВУВА́ННЯ, я, с., зах. Стан за знач. денервува́ти; нервування. — Тепер же й об’яснились мені нараз її [матері] нехіть і упередження до Обринських; її розстроєння й денервування (Коб., III, 1956, 215).  Словник української мови в 11 томах