денний

де́нний

-а, -е.

1》 Прикм. до день 1).

2》 Який буває, функціонує і т. ін. вдень; прот. нічний.

3》 Який відбувається, продукується і т. ін. протягом дня, припадає на один день.

Порядок денний — а) перелік питань, які підлягають обговоренню на зборах, засіданнях і т. ін.; б) листок, на якому записані питання, що обговорюються на зборах, засіданні і т. ін.

Значення в інших словниках

1. денний — порядок денний чи повістка денна? Часто помилково вживають словосполучення повістка денна. А як правильно? Коли йдеться про перелік питань, що їх обговорюють на зборах, засіданнях, треба використовувати зворот порядок денний.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. денний — де́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. денний — [ден:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
4. денний — Де́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. денний — ДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до день 1. Денної пори, хоч і стрінемось, — тільки зглянемось, словечка не перемовимо, розійдемось (Вовчок, І, 1955, 128). 2. Який буває, функціонує і т. ін. вдень; протилежне нічний.  Словник української мови в 11 томах
6. денний — Денний, -а, -е Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Ном. № 9088. Як освітить денним світом тії темпі ходи, тоді тілько буде користь із Жовтої води. К. Досв. 202. І зачули вони (Адам та Ева) голос Господа Бога, що ходив по саду денною прохолодою. Св. П. І. кн. Мус. ІІІ. 8.  Словник української мови Грінченка