деномінативний

деномінати́вний

-а, -е.

Прикм. до деномінатив.

Значення в інших словниках

1. деномінативний — деномінати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. деномінативний — ДЕНОМІНАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. лінгв. Стос. до деномінатива. У праслов'янській мові деномінативні префіксальні іменники утворювалися за допомогою довготних префіксів (з наук. літ.). 2. філос. Пов'язаний із найменуванням, позначенням чогось.  Словник української мови у 20 томах