Великий тлумачний словник сучасної мови

денікінець

дені́кінець

-нця, ч., іст.

Військовик білогвардійської армії генерала Денікіна.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. денікінець — дені́кінець іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
  2. денікінець — Дені́кінець, -нця; -кінці, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. денікінець — ДЕНІ́КІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Військовий білогвардійської армії генерала Денікіна. Денікінці одкочувались своїми арміями невпинно на південь (Ю. Янов., І, 1958, 86).  Словник української мови в 11 томах