Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
деревце —
дере́вце́ іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
деревце —
[деиреўцеи] -ўц'а, мн. -ўц'а, -евеиц' і [деиреўцеи] -ўц'а, мн. -ўц'а, -еивец'
Орфоепічний словник української мови
деревце —
деревце́ різдвяна ялинка (ст): Наближалося свято Різдва, а з ним ялинка – “святе деревце”. Свято це відбувалося в той спосіб, що як всюди, так і в нас засідала ціла родина до Святої вечері...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
деревце —
ДЕРЕВЦЕ́, я́, с. Зменш.-пестл. до де́рево 1. Щепи росли наче з води.., і деревця під осінь мали міцний, дебелий вигляд (Юним мічур.., 1955, 13); Марина полила деревце з обох цеберок (Головко, Літа.., 1956, 142); *У порівн. Зігнулась [Світлана], як..
Словник української мови в 11 томах
деревце —
Деревце, -ця с. 1) ум. отъ дерево. Червоная калинонька, білеє деревце. Мет. 64. 2) Часть плуга. 3) Свадебное деревцо. см. гільце.
Словник української мови Грінченка