дериватор

дерива́тор

-а, ч.

Пристосування для побудови дотичних та нормалей в окремих точках кривих.

Значення в інших словниках

1. дериватор — дерива́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дериватор — ДЕРИВА́ТОР, а, ч. Прилад для визначення напряму дотичних і нормалей в окремих точках довільних кривих. Дериватор застосовується як засіб механізації креслярсько-конструкторських робіт (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах