дериватор

ДЕРИВА́ТОР, а, ч.

Прилад для визначення напряму дотичних і нормалей в окремих точках довільних кривих.

Дериватор застосовується як засіб механізації креслярсько-конструкторських робіт (з наук.-попул. літ.);

Найпростіший дериватор має вигляд трикутника, який можна використовувати як креслярський трикутник і транспортир (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. дериватор — дерива́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дериватор — -а, ч. Пристосування для побудови дотичних та нормалей в окремих точках кривих.  Великий тлумачний словник сучасної мови