дериватор
ДЕРИВА́ТОР, а, ч.
Прилад для визначення напряму дотичних і нормалей в окремих точках довільних кривих.
Дериватор застосовується як засіб механізації креслярсько-конструкторських робіт (з наук.-попул. літ.);
Найпростіший дериватор має вигляд трикутника, який можна використовувати як креслярський трикутник і транспортир (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me