дериватологія

ДЕРИВАТОЛО́ГІЯ, ї, ж.

Розділ мовознавства, який вивчає будову і утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів; словотвір (у 1 знач.).

Результати дослідження будуть застосовані при вивченні на філологічних факультетах вишів таких дисциплін, як українська лексикологія, дериватологія, при читанні спецкурсів з ономастики (з наук. літ.);

Посутню допомогу дослідникам діахронічної дериватології надає публікація лексикографічних праць, у яких відображене багатство української мови попередніх епох (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me