дериватологія
ДЕРИВАТОЛО́ГІЯ, ї, ж.
Розділ мовознавства, який вивчає будову і утворення похідних слів від інших спільнокореневих слів; словотвір (у 1 знач.).
Результати дослідження будуть застосовані при вивченні на філологічних факультетах вишів таких дисциплін, як українська лексикологія, дериватологія, при читанні спецкурсів з ономастики (з наук. літ.);
Посутню допомогу дослідникам діахронічної дериватології надає публікація лексикографічних праць, у яких відображене багатство української мови попередніх епох (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me