десяцький

деся́цький

-кого, ч., іст.

1》 У дореволюційній Росії – нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали селяни.

2》 На Запорізькій Січі – ватажок нижчої військової одиниці – десятки.

Значення в інших словниках

1. десяцький — деся́цький іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. десяцький — ДЕСЯ́ЦЬКИЙ, кого, ч., іст. 1. У дореволюційній Росії — нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали селяни. Десяцький став приказувати: — Глядіть же мені, збирайте зараз по селу курей та яєць.., щоб усього було доволі (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах