десяцький
деся́цький
-кого, ч., іст.
1》 У дореволюційній Росії – нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали селяни.
2》 На Запорізькій Січі – ватажок нижчої військової одиниці – десятки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- десяцький — деся́цький іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- десяцький — ДЕСЯ́ЦЬКИЙ, кого, ч., іст. 1. У дореволюційній Росії — нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали селяни. Десяцький став приказувати: — Глядіть же мені, збирайте зараз по селу курей та яєць.., щоб усього було доволі (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах