детонація
детона́ція
I -ї, ж.
Поширення в речовині хімічного перетворення з надзвуковою швидкістю, викликаного вибухом іншої речовини або ударом, стрясанням.
II -ї, ж.
Відхилення від правильного тону в музиці, співі; фальшивість тону.
|| Відхилення від нормального звукового ритму, обумовлене неправильним згорянням палива в циліндрі двигуна.
Великий тлумачний словник сучасної української мови