джерельце

джере́льце

-я, с.

Зменш.-пестл. до джерело 1).

Значення в інших словниках

1. джерельце — джере́льце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. джерельце — див. джерело; струмок  Словник синонімів Вусика
3. джерельце — Джере́льце, -ця, -цю; -ре́льця, -ре́лець  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. джерельце — ДЖЕРЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до джерело́ 1. В лісі тягне вогкістю. Скрізь попід камінням слизить вода й виступає джерельцями (Н.-Лев., II, 1956, 415).  Словник української мови в 11 томах
5. джерельце — Джерельце, -ця с. ум. отъ джерело.  Словник української мови Грінченка