джерельце

ДЖЕРЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до джерело́ 1.

В лісі тягне вогкістю. Скрізь попід камінням слизить вода й виступає джерельцями (Н.-Лев., II, 1956, 415).

Значення в інших словниках

1. джерельце — джере́льце іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. джерельце — -я, с. Зменш.-пестл. до джерело 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. джерельце — див. джерело; струмок  Словник синонімів Вусика
4. джерельце — Джере́льце, -ця, -цю; -ре́льця, -ре́лець  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. джерельце — Джерельце, -ця с. ум. отъ джерело.  Словник української мови Грінченка