1. Словник української мови в 11 томах

джерельце

ДЖЕРЕ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш.-пестл. до джерело́ 1.

В лісі тягне вогкістю. Скрізь попід камінням слизить вода й виступає джерельцями (Н.-Лев., II, 1956, 415).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джерельце — джере́льце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. джерельце — -я, с. Зменш.-пестл. до джерело 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. джерельце — див. джерело; струмок Словник синонімів Вусика
  4. джерельце — Джере́льце, -ця, -цю; -ре́льця, -ре́лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. джерельце — Джерельце, -ця с. ум. отъ джерело. Словник української мови Грінченка