джеркотун

джеркоту́н

-а, ч.

Той, що часто, без угаву джеркотить (про птахів, комах або людей).

Значення в інших словниках

1. джеркотун — джеркоту́н 1 іменник чоловічого роду, істота про людину джеркоту́н 2 іменник чоловічого роду, істота про птахів, комах  Орфографічний словник української мови
2. джеркотун — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
3. джеркотун — ДЖЕРКОТУ́Н, а́, ч. Той, що часто, без угаву джеркотить (про птахів, комах або людей).  Словник української мови в 11 томах