Словник української мови в 11 томах

джеркотун

ДЖЕРКОТУ́Н, а́, ч. Той, що часто, без угаву джеркотить (про птахів, комах або людей).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. джеркотун — джеркоту́н 1 іменник чоловічого роду, істота про людину джеркоту́н 2 іменник чоловічого роду, істота про птахів, комах  Орфографічний словник української мови
  2. джеркотун — -а, ч. Той, що часто, без угаву джеркотить (про птахів, комах або людей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. джеркотун — див. балакучий  Словник синонімів Вусика