1. Словник української мови в 11 томах

джеркотун

ДЖЕРКОТУ́Н, а́, ч. Той, що часто, без угаву джеркотить (про птахів, комах або людей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. джеркотун — джеркоту́н 1 іменник чоловічого роду, істота про людину джеркоту́н 2 іменник чоловічого роду, істота про птахів, комах Орфографічний словник української мови
  2. джеркотун — -а, ч. Той, що часто, без угаву джеркотить (про птахів, комах або людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. джеркотун — див. балакучий Словник синонімів Вусика