Великий тлумачний словник сучасної мови

дзвоникові

дзво́никові

-вих, мн.

Родина двосім'ядольних рослин з квітами, схожими на дзвоники (див. дзвоник I).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дзвоникові — дзво́никові множинний іменник  Орфографічний словник української мови
  2. дзвоникові — ДЗВО́НИКОВІ, вих, мн. Родина двосім’ядольних рослин з квітами, схожими на дзвоники ( див. дзво́ник¹). До родини дзвоникових (Campanulaceae) належать трав’янисті рослини, часто з молочним соком (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 157).  Словник української мови в 11 томах