дзвоникові

ДЗВО́НИКОВІ, вих, мн. Родина двосім’ядольних рослин з квітами, схожими на дзвоники ( див. дзво́ник¹).

До родини дзвоникових (Campanulaceae) належать трав’янисті рослини, часто з молочним соком (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 157).

Значення в інших словниках

1. дзвоникові — дзво́никові множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. дзвоникові — -вих, мн. Родина двосім'ядольних рослин з квітами, схожими на дзвоники (див. дзвоник I).  Великий тлумачний словник сучасної мови