дзвоникові
ДЗВО́НИКОВІ, вих, мн. Родина двосім’ядольних рослин з квітами, схожими на дзвоники ( див. дзво́ник¹).
До родини дзвоникових (Campanulaceae) належать трав’янисті рослини, часто з молочним соком (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 157).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзвоникові — дзво́никові множинний іменник Орфографічний словник української мови
- дзвоникові — -вих, мн. Родина двосім'ядольних рослин з квітами, схожими на дзвоники (див. дзвоник I). Великий тлумачний словник сучасної мови