дзвоники
ДЗВО́НИКИ, ів, мн. (одн. дзво́ник, а, ч.). Трав’яниста або напівкущова рослина з блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими і т. ін. квітками, що формою нагадують маленькі дзвони.
В парку, за словами старожилів, було багато фіалок, конвалій,.. дзвоників та інших квітів (Парк Олександрія, 1949, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзвоники — -ів, мн. (одн. дзвоник, -а, ч.). Трав'яниста або напівкущова рослина з блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими і т. ін. квітками, що формою нагадують маленькі дзвони. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дзвоники — Трав'яниста рослина зони помірного клімату пн. півкулі; квітки мають форму дзвіночків, переважно сині; багато видів вирощують як декоративні квітникові рослини. Універсальний словник-енциклопедія