1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дзвоники

дзво́ники

-ів, мн. (одн. дзвоник, -а, ч.).

Трав'яниста або напівкущова рослина з блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими і т. ін. квітками, що формою нагадують маленькі дзвони.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзвоники — Трав'яниста рослина зони помірного клімату пн. півкулі; квітки мають форму дзвіночків, переважно сині; багато видів вирощують як декоративні квітникові рослини. Універсальний словник-енциклопедія
  2. дзвоники — ДЗВО́НИКИ, ів, мн. (одн. дзво́ник, а, ч.). Трав’яниста або напівкущова рослина з блакитними, синіми, ліловими, фіолетовими і т. ін. квітками, що формою нагадують маленькі дзвони. В парку, за словами старожилів, було багато фіалок, конвалій,.. дзвоників та інших квітів (Парк Олександрія, 1949, 99). Словник української мови в 11 томах