дзвінник дзві́нник -а, ч., зах. Майстер із виготовлення дзвонів. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках дзвінник — Дзвінник, -ка м. Колокольный мастеръ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка