дзвінник
дзві́нник
-а, ч., зах.
Майстер із виготовлення дзвонів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзвінник — Дзвінник, -ка м. Колокольный мастеръ. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка