дзвінник
Дзвінник, -ка
м. Колокольный мастеръ. Н. Вол. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзвінник — -а, ч., зах. Майстер із виготовлення дзвонів. Великий тлумачний словник сучасної мови