дзелень

дзеле́нь

виг.

Уживається як присудок за знач. дзеленькати і дзеленчати.

Значення в інших словниках

1. дзелень — дзеле́нь вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дзелень — Дзеле́нь; дзелень-дзе́нь, виг.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. дзелень — ДЗЕЛЕ́НЬ, виг. Уживається як присудок за знач. дзеле́нькати і дзеленча́ти; дзень.  Словник української мови в 11 томах
4. дзелень — Дзелень! меж. для выраженіи звона. Коли трохи згодом дзвонок дзелень, дзелень! Рудч. Ск. І. 76.  Словник української мови Грінченка