дзинчання

дзинча́ння

-я, с.

Дія за знач. дзинчати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. дзинчання — дзинча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дзинчання — ДЗИНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзинча́ти і звуки, утворювані цією дією.  Словник української мови в 11 томах