дзинчання ДЗИНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзинча́ти і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках дзинчання — дзинча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови дзинчання — -я, с. Дія за знач. дзинчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови