1. Словник української мови в 11 томах

дзинчання

ДЗИНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзинча́ти і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзинчання — дзинча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дзинчання — -я, с. Дія за знач. дзинчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови