дзинчання

дзинча́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзинчання — -я, с. Дія за знач. дзинчати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзинчання — ДЗИНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзинча́ти і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах