дзюба дзю́ба -и, ж. Дівчина з обличчям, поритим віспою. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках Дзюба — Дзю́ба прізвище Орфографічний словник української мови дзюба — див. рябий Словник синонімів Вусика дзюба — Дзю́ба, -би, -бі; дзю́би, дзюб Правописний словник Голоскевича (1929 р.) дзюба — Дзюба, -би ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. н. п. ум. дзюбка. Словник української мови Грінченка