дзюба

дзю́ба

-и, ж.

Дівчина з обличчям, поритим віспою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Дзюба — Дзю́ба прізвище Орфографічний словник української мови
  2. дзюба — див. рябий Словник синонімів Вусика
  3. дзюба — Дзю́ба, -би, -бі; дзю́би, дзюб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дзюба — Дзюба, -би ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. н. п. ум. дзюбка. Словник української мови Грінченка