дзюба
дзю́ба
-и, ж.
Дівчина з обличчям, поритим віспою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Дзюба — Дзю́ба прізвище Орфографічний словник української мови
- дзюба — див. рябий Словник синонімів Вусика
- дзюба — Дзю́ба, -би, -бі; дзю́би, дзюб Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дзюба — Дзюба, -би ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. н. п. ум. дзюбка. Словник української мови Грінченка